ГоловнаПро ІнститутІсторія становленняІсторія навчального закладу
 Версія для друку

Інститут державного управління у сфері цивільного захисту

 

Період 1918 – 1934 рр.

    З 1918 року до 1932 року на території України були створені необхідні організаційні і матеріальні передумови для загальнодержавної системи місцевої протиповітряної оборони (МППО) та її складової підсистеми навчання керівних кадрів повітряно-хімічної оборони для потреб центральних і місцевих органів влади та населення з питань захисту від повітряного і хімічного нападу.

     У 1932 році в м. Києві створюються «Курси удосконалення старшого керівного складу ППО»

P9030143.JPG4 жовтня 1932 року Рада Народних Комісарів затвердила нове Положення про протиповітряну оборону Союзу РСР, відповідно до якого МППО була виділена в самостійну складову частину всієї системи протиповітряної оборони держави. Цю дату вважають початком існування системи захисту населення та територій у надзвичайних ситуаціях України.

    P9030151.JPG У 1934 році згідно директиви начальника 2-го Управління штабу РККА №3/31922 курси в м. Києві реформуються у «Курси удосконалення та підготовки керівного складу місцевої ППО (МППО)». Курси виконували завдання з навчання керівників ділянок, штабів та об’єктів МППО, керівного складу дільничних команд. З цієї дати прийнято відраховувати початок існування МППО, спадкоємицею якої стала Цивільна оборона України.

     Зміст навчання визначався виходячи з основних завдань МППО, а саме: попередження населення про загрозу нападу з повітря й оповіщення про закінчення загрози, здійснення маскування населених пунктів і об'єктів index.jpgнародного господарства від нападу з повітря (особливо світломаскування), ліквідація наслідків нападу з повітря, у тому числі із застосуванням отруйних речовин, підготовка бомбосховищ і газосховищ для населення, організація першої медичної і лікарської допомоги потерпілим у результаті нападу з повітря, надання ветеринарної допомоги постраждалим тваринам, підтримка суспільного порядку і забезпечення дотримання режиму, встановленого органами влади і місцевої протиповітряної обороною в районах загрози.

     До початку Великої Вітчизняної війни проводилась підготовка керівників служб місцевої протиповітряної оборони: оповіщення і зв'язку, медико-санітарна служба, охорони порядку і безпеки, сховищ, транспортна, торгівлі і громадського харчування, водопостачання і каналізації, відновлення будинків, доріг і мостів, світломаскування.

 

Період 1935-1960 рр.

     З 1935 року широкого розмаху набуває підготовка населення з протиповітряної оборони і протихімічного захисту.

    674ac53c274bab2ee83cfd7b2de1534d-big-350.jpg Важливою віхою на шляху зміцнення місцевої протиповітряної оборони стала постанова Уряду від 20 червня 1937 р. “Про місцеву (цивільну) протиповітряну оборону Києва”, що запровадила низку заходів для посилення місцевої протиповітряній оборони, зокрема безпосереднє керівництво місцевою протиповітряною обороною було покладено на місцеві органи влади і до їх складу введені посади заступників керівників з питань місцевої протиповітряної оборони.

     До початку Великої Вітчизняної війни на базі відповідних підприємств і організацій міських органів влади були створені служби місцевої протиповітряної оборони: оповіщення і зв'язку, медико-санітарна служба, охорони порядку і безпеки, сховищ, транспортна, торгівлі і суспільного харчування, водопостачання і каналізації, відновлення будинків, доріг і мостів, світломаскування. Керівники служб МППО проходили підготовку на відповідних курсах.

1443904510_a4b6895f15056608459a1d707279116c.jpg

     

Таким чином, до початку війни була проведена велика робота з підготовки населення і міст прикордонної та загрозливої зон до Построение группы бойцов Ленинградского комсомольского противопожарного полка на набережной канала Грибоедова _big.jpgпротиповітряної оборони і протихімічного захисту. Достатньо сказати, що все населення цих зон мало уявлення про способи захисту від засобів нападу з повітря, для жителів міст були накопичені в достатньої кількості протигази.

     Постановою Уряду від 7 жовтня 1940 р. державне керівництво МППО було передано Наркоматові внутрішніх справ.

     У післявоєнний період, спираючись на значний досвід Великої Вітчизняної війни, МППО продовжувала удосконалюватися.

 

                                                                       images.jpg

 

 

Період 1961 – 1990 рр.

     Поява в арсеналі збройних сил відповідних держав ядерної зброї, насамперед ракетної зброї, а також швидке нарощування ядерних запасів змусило переглянути організацію МППО.

     У 1960 році МППО із Міністерства внутрішніх справ була передана до сфери управління Міністерства оборони СРСР.4_Protivogazy.JPG

     Згідно постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 13 червня 1961р № 639-275 на базі МППО була створена система - Цивільна оборона (ЦО) і Курси змінюють назву на «Курси удосконалення та підготовки керівного складу ЦО»

   3030.jpg  Відповідно розпорядження Ради Міністрів УРСР від 5 березня 1969 року № 173-011рс Курси  реформуються у 213-і Республіканські курси ЦО УРСР.

     Ці курси призначались для:

- підготовки і перепідготовки керівного та командно-начальницького складу ЦО, а також фахівців народного господарства, які виконують обов’язки з ЦО;

- удосконалення і поглиблення знань слухачів з теорії ЦО;

- вивчення слухачами змісту, форм і методів підготовки особового складу сил ЦО, допомоги керівництву об’єктів народного господарства в організації та проведенні навчань і тренувань з ЦО.

     За рішенням Ради Міністрів УРСР від 01 квітня 1982 року №151 надається нове приміщення для Курсів.

                                                                       P1060747.JPG

 

Курсам належить: 26 навчально-методичних кабінетів, система «Тренажер» сумісно з діорамою, 5 навчальних аудиторій, зал історії МППО – ЦО України, кінолекційна зала на 200 місць. За підсумками огляду-конкурсу учбової матеріальної бази відповідних курсів у 1985 році, Республіканські курси ЦО УРСР зайняли перше місце у Радянському Союзі.

All_1.jpg Diarama_rt.jpg

 

All_6.jpg All_4.jpg

Після аварія на Чорнобильській АЕС 1986 року, у липні 1987 року постановою ЦК КПРС і Радою Міністрів СРСР було передбачено більш широке використання можливостей ЦО при виникненні надзвичайних ситуацій мирного часу.

 

Період з 1991р

     img298.jpgЗ набуттям Україною незалежності, враховуючи досвід економічно розвинутих країн, було розпочато законодавче оформлення ЦО України як державної системи органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

      10 травня 1994 р. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України  № 229 Курси були реорганізовані у «Центральні державні курси цивільної оборони, промислової та екологічної безпеки України» на які було покладено завдання з підготовки і перепідготовки керівного складу ЦО України, надання допомоги природоохоронним та іншим органам, що причетні до забезпечення промислової та екологічної безпеки.

      З 1993 року розпочинається розбудова інтегрованої Української системи ЦО, якаAll_AF.jpg виходить з протекторату Міноборони у складі штабів, курсів всіх рівнів та військ ЦО і підпорядковується безпосередньо Уряду та місцевим органам влади. Начальником ЦО України відповідно до Закону стає Прем’єр-міністр України.

     Кардинальним кроком на шляху розбудови нової системи став Указ Президента України від 28 жовтня 1996 року про у210720101862.jpgтворення Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС).

     МНС успадкувало функції Штабу ЦО України та Міністерства України у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і в короткий термін провело свою розбудову.

 

 

Дурдинець 1.jpg 7 лютого 2001 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 133 «Про створення Всеукраїнського науково-дослідного інституту цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та Інституту державного управління у сфері цивільного захисту», завдяки підтримці Міністра МНС України генерала внутрішньої служби Дурдинця Василя Васильовича, на базі Центральних державних курсів створюється Інститут державного управління у сфері цивільного захисту.

 

 

Період з 2001-2019 роки

Основні напрями діяльності Інституту є:

  - надання освітніх послуг згідно з державним замовленням та за кошти фізичних і юридичних осіб для потреб центральних органів виконавчої влади і місцевого самоврядування,  підприємств, установ та організацій;

-  здійснення фундаментальних та прикладних наукових досліджень;

- здійснення наукової і науково-технічної експертизи у сфері науково-технічних розроблень та дослідно-конструкторських робіт, фундаментальних і прикладних досліджень, у тому числі на стадії їх практичного застосування (впровадження, використання,  наслідки використання тощо);

 Протягом останніх років в ІДУЦЗ започатковано ряд нових актуальних для системи ДСНС України напрямів навчання, а саме:

– розпочато навчання з питань охорони праці посадових осіб органів та підрозділів ДСНС України;

– започатковано проведення короткострокового підвищення кваліфікації з питань цивільного захисту педагогічних працівників навчально-методичних центрів;

– проведення навчання з англійської мови персоналу  ДСНС України ;

– запроваджено нові форми та методи навчання державних службовців у сфері цивільного захисту;

– поглиблено навчання з домедичної підготовки;

– отримано ліцензію на освітню діяльність у галузі знань 26 «Цивільна безпека» за спеціальністю 261 «Пожежна безпека» (магістратура);

– отримано ліцензію на освітню діяльність у галузі знань 26 « Цивільна безпека» за спеціальністю 263 «Цивільна безпека»;

 -отримано ліцензію на освітню діяльність у галузі знань 28 «Публічне управління та адміністрування» за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування» (магістратура);

 -отримано ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти за третім (освітньо-науковим) рівнем у галузі знань 28 «Публічне управління та адміністрування» за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування» (аспірантура).

 За останні  роки спостерігається чітка тенденція зростання кількісних показників стосовно слухачів, які проходять навчання в Інституті

DSCN2007.jpgIMG_7068.jpgDSCN2012.JPG_SCN1769.JPGDSCN2119.jpgDSC_0580.JPG

 

Наукова і науково-технічна діяльність

Головною метою проведення наукової і науково-технічної діяльності Інституту є наукове забезпечення комплексного розв'язання проблем захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій отримання та використання нових знань та їх інтеграція у навчальний процес з функціонального навчання Інституту, установ у сфері цивільного захисту, практику дій органів управління, підрозділів ДСНС України.

Визначена мета досягається шляхом виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, підготовки до видання навчальної і наукової літератури, підготовки та участі у роботі наукових конференцій і семінарів.

Станом на січень 2020 року науковий потенціал Інституту складає 40 докторів і кандидатів наук, 32 працівники мають вчене звання.

У контексті із завданнями щодо реалізації Стратегії в ІДУЦЗ плануються та виконуються дослідно-конструкторські та науково-дослідні робот, що  мають практичну спрямованість.

Наукові та науково-педагогічні працівники Інституту постійно приймають участь в наукових заходах, а саме: науково-практичних конференціях, конгресах, науково-практичних семінарах, тренінгах, круглих столах.

У травні 2018 року проведено першу науково-практична конференцію «Стратегія реформування організації цивільного захисту».

ІІ науково-практична конференція (за міжнародною участю) «Наукове забезпечення освітньої діяльності у сфері цивільного захисту» проведено у травні 2019 року.

34523.jpg8516.jpg1421412324.jpg252234134.jpg

Значна увага приділяється підвищенню ресурсної інформаційно-інтелектуальної потужності бібліотеки, впровадженню новітніх інформаційних технологій.

Встановлене у 2014 році   програмне забезпечення УФД/Бібліотека  та створення  на web-сайті сторінки «Електронний каталог», дає можливість віддаленим користувачам здійснювати пошук по електронній бібліотеці Інституту.

Відповідно наказу МОН України від 06.05.2019 № 463/33434 «Про затвердження Порядку забезпечення доступу закладів вищої освіти і наукових установ до електронних наукових баз даних» Інституту з червня 2019 року надано доступ до електронних науково метричних міжнародних баз даних Scopus та Web of Science.

Удосконалено навчальну та матеріально-технічну базу Інституту,  створено та оснащено спеціалізовані навчальні аудиторії.

Колектив Інституту отримав офіційні Подяки від: Секретаря РНБО України, Голови ДСНС, Служби зовнішньої розвідки, Управління держохорони, загально освітніх та вищих навчальних закладів і організацій.

 

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 № 49 «Про утворення Інституту державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту» шляхом реорганізації Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту та Інституту державного управління у сфері цивільного захисту було утворено Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту.


Постанова КМУ від 05 лютого 2020 р. № 49 "Про утворення Інституту державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту".

Наказ ДСНС України від 18 лютого 2020 р. № 141 «Про утворення юридичної особи»

 

ВОНИ ОЧОЛЮВАЛИ  ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

 

                                                Вони очолювали ІДУ ЦЗ.jpg

 

 

 

    Твіт