ГоловнаБібліотекаВіртуальні виставки
 Версія для друку

 

12х.png

День Незалежності України

 

24 серпня Україна відзначає найбільше державне свято – День Незалежності, встановлене на честь виняткової історичної події – ухвалення у 1991 році Верховною Радою Української РСР абсолютною більшістю голосів Акта проголошення незалежності України. Цей документ увінчав тисячолітні прагнення Українського народу мати власну суверенну державу і самостійно визначати свою долю.

Інформаційні матеріали до Дня Незалежності України і Дня Державного Прапора України

 

Концепція символіки свята

https://www.youtube.com/watch?v=FYA-tpnL2bc

До 30-ї річниці Незалежності України за координації Міністерства культури та інформаційної політики України підготовлена концепція єдиної візуальної символіки свята.

«Ти у мене єдина» – основний лейтмотив проекту. Це слоган, який є певним універсальним зверненням до країни, квітки, Незалежності, нації.

Квітка – образ, що розкриває ідею держави. Вона росте та квітне, поєднуючи у собі розмаїття символів. Квітка є одним з найдавніших символів в орнаментально-знаковій культурі України. Її походження прослідковується ще з епохи енеоліту, а різні інтерпретації цього зображення зустрічаються в місцевих орнаментах по всій Україні. Квітка є центральним елементом Петриківського розпису. Це і є зрозумілим та універсальним символом для усіх, що об’єднує країну. Тож, до Дня Незалежності була створена власна версія цього сакрального зображення: квітка, яка буде формуватися образами сучасних досягнень.


olena gchilka.png

Олена Пчілка (Ольга Петрівна Косач-Драгоманова) народилася 17 липня 1849 року в місті Гадячі на Полтавщині в сім’ї дрібного поміщика. У родині було шестеро дітей, найвідомішими з яких стали саме Олена Пчілка та Михайло Драгоманов.

 Початкову освіту отримала вдома. Батьки прищепили їй любов до літератури, до української народної пісні, казки, обрядовості.

 З 12 років Ольга Драгоманова навчалась у Київському пансіонаті шляхетних дівчат, який закінчила у 1866.

1868 року, одружившись із П. Косачем, Олена Пчілка виїхала до Новограда-Волинського, де служив її чоловік. Тривале перебування на Волині дало їй змогу зібрати чудовий етнографічний матеріал, що згодом ліг в основу великої праці «Український орнамент». Два сини й чотири дочки виростила сім’я Косачів, серед яких і була Леся Українка. Вихованням дітей Олена Пчілка займалась сама.

 1886 р. виходить перша збірка поезій Олени Пчілки під назвою «Думки-мережанки», публікуються її оповідання та вірші в україн­ському журналі «Зоря».

 У кінці 90-х років родина Косачів переїжджає на постійне мешкання до Києва. Ольга Петрівна завідує літературним відділом «Київського літературно-артистичного товариства», виступає з доповідями про українських, російських та польських письменників, пише нариси та спогади про видатних діячів української культури.

У 1906–1914 — видавець журналу «Рідний Край» з додатком «Молода Україна» (1908–1914), «Газети Гадяцького земства» (1917–1919).

 Ольга Петрівна Драгоманова була активною громадською діяч­кою, вона боролася за майбутнє відродження національної культури, за право говорити, писати й друкувати книжки рідною мовою. 

Померла Олена Пчілка 4 жовтня 1930 року в Києві.

 

«Від Бога трудівниця»

Олена Пчілка. Товаришки (Аудіокнига) ; Олена Пчілка. Чад (Аудіокнига); Олена Пчілка. Артишоки (Аудіокнига)

72 Всеукраїнський день бібліотек – це нагода відзначити роль книгозбірні у житті кожного українця і зокрема зростаючих поколінь. Це також можливість привернути увагу суспільства до ролі і високої місії бібліотекаря – просвіщати, навчати орієнтуватися у потоці інформації, сприяти оволодінню навичками пошуку та використання ресурсів на різних носіях і допомогти усвідомити значення бібліотеки суспільства знань, допомогти зрозуміти, що бібліотеки єднають світ, а бібліотекарі є хранителями, збирачами духовних скарбів, помічниками і порадниками на шляху до знань і мудрості.

"Міфи про бібліотеку і бібліотекарів"

 


unnamed.jpg

"ДЕНЬ  РОДИНИ"

 

Український День родини відносно молоде свято і відзначається з 2012 року. Святкування цього дня встановлено на 8 липня – день Петра і Февронії, християнських покровителів родини  та шлюбу. Мета свята – популяризація сімейних цінностей, укріплення родинних стосунків, розвитку сімейних традицій та забезпечення виховання дітей у родинному колі. 

Родина являє собою організовану соціальну групу, а її представники пов’язані між собою не тільки спільністю побуту, але і взаємною моральною відповідальністю, а також соціальною необхідністю, яка зумовлює потребу суспільства в духовному і фізичному самовідтворенні. Звичайно ж, сім’я належить до найважливіших суспільних і державних цінностей.  

Родина – це місце та умова постійної реалізації власного досвіду, знань, без яких неможлива наступність поколінь.

"Українська родина та її засади впродовж історії"

"УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ТРАДИЦІЇ, СВЯТА І ОБРЯДИ ЯК ПРОЯВИ СІМЕЙНОЇ КУЛЬТУРИ" Надія Борисівна Бабенко©,кандидат педагогічних наук, доцент професор Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв


 

5cdea8ca96085.jpg

«МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ МУЗЕЇВ»

 

 

Щороку 18 травня світова музейна спільнота відзначає Міжнародний день музеїв. Міжнародний день музеїв в усьому світі відзначається 18 травня. Вперше Міжнародний день музеїв відсвяткували 1977 року, коли ХІ Генеральна конференція Міжна­родної ради музеїв (ICOM) відбулась у Москві та Ленінграді. Тоді ж запропонували й девіз свята: “Музеї – важливий засіб культурного обміну, збагачення культур і розвитку взаєморозуміння, співробітництва й миру між народами”.

Загалом у світі їх понад 100 тисяч, а в Україні офіційно нараховується близько 5 тисяч музеїв.

На телеканалі Суспільного мовлення UA: КУЛЬТУРА розпочато сезон пізнавальної програми «Музеї. Як це працює». Курс відеолекцій складається з 12-ти випусків. Програма «Музеї. Як це працює» спрямована на те, щоб зруйнувати міф про музей як архаїчну установу.

«Музей це не якийсь склад старих речей або книжка з історією. Це набагато більше, набагато цікавіше й набагато крутіше! Але ми цього не знаємо, адже в нас немає цієї культури ніхто не розповідає, що музей може бути цікавим і захопливим, а мистецтво це зовсім не нудно й не старомодно», — упевнена продюсерка телеканалу UA: КУЛЬТУРА Юлія Дичук.

Співавторка та ведуча програми «Музеї. Як це працює» Ольга Носко вважає, що музеї мають стати частиною сучасного життя кожної людини:

«Дуже важливо вводити музеї в наше повсякдення. Це формує візуальну культуру, а я твердо переконана, що високий рівень візуальної культури в населення впливатиме абсолютно на всі процеси: від того, яка реклама толеруватиметься, і до того, як політики дозволятимуть собі поводитися.

У київських музеях, крім експонатів, зберігається купа історій. Варто лише дати їм шанс з’явитися».

До вашої уваги пропонується переглянути фрагменти відео програми «Музеї. Як це працює».

Випуск 1. Музей Ханенків. Європейська колекція.

Випуск 2. Музей Ханенків. Азійська колекція.

Випуск 3. Національний музей Тараса Шевченка.

Випуск 4. Національний художній музей України.

Пізнавальна програма  «МУЗЕЇ. ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ».

Телеканал UA: КУЛЬТУРА.

 


Miznarodnyj_den_ridnoji_movy_u_sviti_2.jpg
"Мови – це важливо!" – цей вислів обрано ЮНЕСКО гаслом Міжнародного дня рідної мови.
 

21 лютого представники всіх націй і народностей світу відзначають Міжнародний день рідної мови. Свято було започатковано у листопаді 1999 року на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у Парижі. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» - звучало у заголовку документа. Міжнародне свято рідної мови мало послугувати захисту мови як культурної спадщини кожної окремої національності, кожної народності на нашій планеті.
Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. 
Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам. Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. За оцінкою фахівців, із 6000 мов, які нині існують, половина з них знаходиться під загрозою зникнення у найближче десятиріччя. Тому ЮНЕСКО своїм Рішенням прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Привернення уваги міжнародної спільноти до цієї теми – важливий крок до визнання необхідності захистити різноманіття культур.
Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.

В Україні це свято відзначають з 2002 року, коли для зміцнення державотворчої функції української мови та сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України було видане розпорядження “Про відзначення Міжнародного дня рідної мови”.
Відтоді це свято стало ще одним днем пошанування рідної мови в кожному освітньому закладі, у бібліотеках, культурних центрах, просвітницьких організаціях України.

«Безсмертя нації – у мові…»


Denbibliotek.jpg

30-го вересня в Україні  відзначається Всеукраїнський День бібліотек. На сьогоднішній день в Україні налічується близько 40 тисяч бібліотек.  Послугами книгосховищ користуються понад 17,5 мільйонів читачів. У цей день отримують привітання працівники цього безцінного осередка, з віками накопиченого, нашого людського досвіду і знань.

"КНИГА- ДЖЕРЕЛО ЗНАНЬ!"

 


 

 

„Купальські вогні ”

1299838327_10g64zsysodycja.jpeg

 

Івана Купала – традиційне східнослов'янське свято, яке традиційно відзначають в ніч перед Івановим днем з 6 на 7 липня. Найколоритнішою традицією цього дня зберігається очищення за допомогою вогню і води – найдавнішої форми магічних дій. Івана Купала – один з чотирьох головних свят сонячного календаря.


 

 

23 квітня - Всесвітній день книги і авторського права

Книга на сучасному етапі розвитку цивілізації залишається одним із найефективніших інструментів передачі інформації з усіх сфер людської діяльності. Писемність завжди була головним чинником у культурі кожного народу, відігравала провідну роль у його духовному розвитку, тісно поєднувала покоління. Книги покликані служити людям, а краса і мудрість, відтворена у друкованих рядках, неодмінно має стати на заваді жорстокості, несправедливості й насиллю, врятувати наш неповторний світ.

Щиро вітаємо всіх шанувальників книги, усіх тих, хто шанує й розвиває друковане слово, із Всесвітнім днем книги і авторського права!

1114.jpg

 

 


 

День Реформації     

index.jpg

День Реформації — це свято всього протестантського світу на честь реформації Церкви.

Як свідчить історія, в цей день в 1517 році німецький реформатор Мартін Лютер прибив до дверей парафіяльної церкви міста Віттенберга свої знамениті «95 тез», поклавши тим самим початок широкої дискусії про дієвість індульгенцій, що в свою чергу стало початком Реформації в західному християнстві. Це спричинило утворення нової лютеранської церковної громади. Лютера вважають батьком протестантизму. Вже у XVI столітті День Реформації частково відзначався. Спочатку використовували дати 10 листопада або 18 лютого (дні народження і смерті Лютера); до того ж святом був день Аугсбургського сповідання (25 червня). Курфюрст Саксонії Йоганн-Георг II у 1667 році оголосив святом 31 жовтня. 


День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. 1455535301_dsc_0707-1024x683.jpg.pagespeed.ce.iqn4o1-i0t-1.jpg

Відповідно до Указу Президента України від 11.02. 2004 р., 15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

Цей день не випадковий. Він приурочений до річниці виведення військ СРСР з Афганістану.

З 1979 р. До 1989 р. близько ста п'ятдесяти тисяч українців пройшли через горнило «афганської війни». 290 українців не повернулися з Афганістану, 62 - вважаються зниклими безвісти або потрапили в полон. Отримали поранення більш ніж 8 тисяч українців, 4 687 з них повернулися до рідних домівок інвалідами.

"Ти вічний біль...Афганістан" (презентація)


 

«Купальські свята – це легенда»

7 липня відзначають Різдво Івана Предтечі і Хрестителя Господнього. А ще — свято Купала. Важко навіть уявити, скільки сотень років воно існує.

За церковними переказами батьки Івана Хрестителя — Єлисавета і священик Захарія — аж до старості не мали дітей, але одного разу до Захарія явився архангел Гавриїл, сказавши, що в нього буде син. Захарія спочатку не повірив архангелу, і той його покарав за невіру німотою. Коли довгоочікувана дитина нарешті народилась, Захарія на папері написав, що її зватимуть Іоанном. І німота одразу спала.
Коли народився Син Божий, Ірод наказав убити всіх немовлят. Дізнавшись про це, Єлисавета втекла разом із сином та сховалась в печері серед пустелі, там вона мешкала до самої смерті. А Іоан, коли виріс, виконав надзвичайно важливу місію — охрестив Ісуса Христа.

Народ має свої уявлення про це свято. У цей день Іоан Хреститель освятив воду та прогнав злі сили.

images.jpg

 


21 листопада

«День Гідності й Свободи – крок у Європу»

Я пишаюсь тобою, мій рідний народе,

Бо заради Вкраїни, за гідність й свободу,

Прості люди безстрашно опліч устали,

Проти звірства і хамства влади повстали

marafon.jpg

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

"ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ"- Володимир Сосюра

    Твіт